![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
В цьому пості можете залишати свої побажання, важливу для мене (чи для Вас?) інформацію, контакти, пропозиції, ідеї і т.д. і т.п.
Завже Вам радий!!!
P.S. Френдити буду тілько тих, чиї пости мене цікавлять... Без образ =)
P.P.S. коменти з етичних міркуваннь скриняться (коли є бажання, то я окремі можу і відкрити)
- Я перебував...:вдома
- Моя свідомість каже...:медитативне
Безліч можливостей,
Поринувши в якості
Забуваю про насліднки...
В моментах істини,
Що були посіяні
Зникаю тілом я,
Щоб відродитися...
І у безмежності
Духом розтанувши,
Ві сні з'являюся,
Щоб сни здійснилися...
(с) Да ну, попробуй, я уже несколько раз бросал...
( Сила духу )
(с) - Вот ты не куришь. Здоровый образ жизни, значит. ПРАВИЛЬНО! У меня, вон, на предприятии тоже все курить бросили, мода у них. Один я курю, держусь... ВОТ ЭТО СИЛА ДУХА!!!
Old-school style... П'ятидесяті... I am smile, Ще не патлаті... Йде хлопець, худощавий... Кеди converse, джинси levi's, Сорочка, джемпер, рюкзак яскравий... Не з нашого міста він, бо несправжній... Підійшов до автомату з pepsi, Кинув четвертак чекає... стою поруч, спостерігаю, Як автомат потрохи наповнює стакан... сигнал Він вже допиває... я чекаю... Потім озирнувся, зайшов за дім... Я бачу хмару диму - палить він, Так, щоб ніхто не бачив, А потім вийшов... і побіг... Я підійшов до автомату - Не бачу pepsi, тільки кава, Нема олдскулу - машин багато, Навколо ходять самі патлаті...
Стоїть кримезний чоловік біля станка
І виточує БОЛТ!
Довгий такий... сантиметрів тридцять...
З різьбою сім на дев'ять
Чоловік стоїть біля станка вже восьму годину...
Навколо все гуде
гуде
гуде...
Болт майже готовий,
На заводі кипить робота -
Хтось катає залізні листи,
Хтось виточує втулки,
А кримезний чоловік стоїть біля станка
І виточує болт
Сім на дев'ять...
- Та шо ви куме? Який грип? Що, вже епідемію оголосили?
Йде дівчина містом - Заплакані очі... Вночі Мерехтять ліхтарі... Не мовчи! Скажи, що турбує тебе, Що лякає? - Не знаю... Серце кричить... Навколо машини, І кілька людей... Цигарка дотліла - Ей!!! Таксі!!! Вона зникла в салоні... Вже стойть на пероні... Навесні... Вже не бачать ті очі... Заплакані Дизель о шостій п’ятнадцять, А звідти на південь... В кишені кілька монет, І ще гривень двадцять... Вже не плачуть ті очі Стоїть у тамбурі палить цигарку... ДОСИТЬ!!!
ЛеркО!!! Ждем-с в гости =) Я даже фсе к суси куплю...
Полтора кило котлет
Съел сегодня на обед
ЛЮДОЕД!
Он сегодня на диете
Рядом с ним гуляют дети
Уж поверьте!
Отвлекли его салатом
И нарезанным шпинатом
Сельдереем, огурцом,
С помидором и яйцом!Впізнала "кайф" життя ще змалку -
У дев'ять років її вже трахав батько,
А у дванадцять - перший алкоголь...
Маленька мертва дівчинка
Чекала свого принца,
І на кінці спринцівки
Губила сенс життя...
Маленька мертва дівчинка
Пішла з життя так просто -
Вона собі повісилась
В кімнаті замість люстри... =(
Для цього життя більш нічого не треба...
Нічого не бачив, нічого не чув ще,
Не знав я - на краще то, чи то забув все?
У місті скрізь тхне сморід свободи,
Та я впізнаю в ньому запахи вроди...
Я ще бачу прекрасне у грудах сміття -
Для мене то щастя, що для всіх небуття...
В минулих життях був даосом та суфієм,
Ходив я з Тибету в самий Віфлієм...
А зараз живу у світі жорстоких людей,
В якому нема більше власних ідей....
Крізь хмари віків йшли любов та краса,
Їх вберегли для людей небеса...
І нічого не треба, і нічого не буде,
Якщо люди ніколи про це не забудуть...
Мій дух приходить до мене десь раз на рік... зп'яну... Тому я сиджу кожен день, п'ю вино та палю маріхуану... А він приходить до мене зранку, коли грошей вже нема, І каже мені: "Чува-а-а-ак! почни все спочатку!!!"
Де дівчатка бігають по кролячих норах,
А потім забувають їх під дощем...
Ми живемо у дивному місті,
Де ховають всі по затхлих халупах,
Називаючи стиль той хай-течем...
Ми читаємо вірші напам'ять,
Про те, як любили колись кавалери,
Як робили безглузді вчинки...
А зараз читаєм листи,
Електронні... що в інтернеті завислі...
Delete... вибачте, зникло...
Ніч... на небі зорі ніби сяють, І місяць серп свій вигина'... Але чогось не вистачає - Кохана поруч, є вино, свічки горять... та все одно, Якась ніяка літня ніч, І десь в пітьмі горланить сич... Стоїть напівпорожня пляшка, Недопалки лежать в бокалах... Кохання наше на підлозі - Вино б'є в голову, і ми не взмозі вже зупинитись... Яка прекрасна літня ніч, А за вікном співає сич...
Суспільство наклало свій мораторій...
На власну культуру - літературу:
поезію, прозу, і навіть на мову...
Ми ж бо тепер - Европа!
Така от... жопа...
Ми мали те затхле суспільство,
Під пісні Хендрікса,
Джоплін,
Морріссона...
Під впливом дона Хуана,
Психотропним життям...
Революція...
сексуальна...
то так...
еволюція... звичайна...
Дарвін правий був - макака ніколи,
не зрозуміє, про що мріяв Пушкєн
Вона скаже: "Лайно!" і піде геть!
Туди, де побільше банани!
Банани від Гучі!
Кокоси Дольче-Габбана!
А я мрійливо сижу, палю маріхуану...
Макака сяде в автівку,
Знайде клаксон, і все...
"Я КОРОЛЬ ДОРОГИ!"
А ти йди шкутильгай...
І читай Фрідріха Ніцше...І спускається до нього Вішну у вигляді янгола з німбом над головою і співає:
Ом-Мані, Ом-Мані, Бхарго Девасья Дхімахі*
( Йшов день літнього сонцестояння, Купала... )
____________
*Ми медитуємо на Божествене сяйво
- Я перебував...:у батьків
- Моя свідомість каже...:медитативний
- Янголи наспівують...:тиша
Колись янголи мали крила... Літали небом серед хмар, І падали зірками за нічний обрій... Бажаннями вертались, здійсненням мар... Колись янголи мали крила... А зара носять довгі плащі, За якими ховають те, що лишилось... Від польотів нічних, і здійснених мрій... Колись люди були як янголи... Вони літали у своїх снах, І бажання свої несли в реальність... Зірки рахували, ворожили на пелюстках... Колись люди мали крила...
Щастя... це краплина пристрасті, Помножена на три тонни бажання... Це все сподівання На краще... Асоціальні типи в соціальних мережах, Ніби то брешуть... кому брешуть? Грішать на ближніх своїх Їхні мережі... А вірус H1N1 свиней не лікує, І життя він тобі не отруїть... Минуле... майбутнє... До чорта всі будуть... Напитись всім кодлом, І стати свинями, Щоб не боятись Поросячої зарази... Он де щастя - лежить під парканом, Без грошей, без даху, весь... п'яний... І не боїться, що десь там, За окіяном, Якийсь фермер лежить І дригає копитами...
